- вищати
- I в`ищати
-аю, -аєш, недок.Ставати, робитися вищим.
II вищ`ати-щу́, -щи́ш, недок.Видавати уривчасті, різкі, пронизливі звуки. || Утворювати різкі, пронизливі звуки.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
вищати
Смотреть что такое "вищати" в других словарях:
вищати — дієслово недоконаного виду вищати дієслово недоконаного виду верещати, скавчати … Орфографічний словник української мови
кричати — 1) (видавати крик), ячати; репетувати, дертися, дратися, перериватися; горлати, горланити, горлопанити, ґвалтувати (на все горло); лементувати, лементіти, голосити (перев. із плачем); вищати, верещати (пронизливо, різко); зойкати, йойкати (від… … Словник синонімів української мови
рости — I 1) (про людину, тварину, рослину збільшуватися у висліді життєвого процесу; вищати, довшати тощо), виростати, вирости, зростати, зрости, підростати, підрости, підійматися, підніматися, підійнятися, піднятися, підвищуватися, підвищитися,… … Словник синонімів української мови
верещати — щу/, щи/ш, недок., розм. 1) Пронизливо, різко кричати, пищати, вищати. || Дуже голосно співати, щебетати. 2) перен. Видавати різкі, пронизливі звуки, скрипіння (від тертя металевих, дерев яних та інших предметів) … Український тлумачний словник
вискнути — ну, неш, док. Однокр. до вищати … Український тлумачний словник
вискотіти — очу/, оти/ш, недок. Підсил. до вищати … Український тлумачний словник
виснути — I ну, неш; мин. ч. вис, ви/сла, ви/сло і ви/снув, ви/снула, ви/снуло; недок. 1) Перебувати у висячому положенні, висіти на чому небудь. || Звисати, нахилятися під власною вагою. || Повисати, звисати без руху. 2) Нависати, бути над ким , чим… … Український тлумачний словник
вищання — я, с. Дія за знач. вищати … Український тлумачний словник
вищачи — Дієприсл. до вищати … Український тлумачний словник
заверещати — щу/, щи/ш, док., розм. 1) Почати верещати, пронизливо, різко кричати, пищати, вищати. 2) перен. Почати видавати різкі пронизливі звуки … Український тлумачний словник
